Різдвяна ніч
Різдвяна ніч завжди є особлива,
Спішать до бідних ясел мудреці.
Несуть і золото, і ладан, й смирну,
Щоб привітать Спасителя землі.

Залишили і пастухи свої отари,
Й побігли до маленького хліва.
Серед соломи Йосип та Марія,
В руках тримали Боже немовля.

В ту тиху ніч вгорі сіяла зірка,
Освітлювала до Ісуса шлях.
І швидко розлетілась гучна звістка,
Лунала по всіх селах і містах.

Яка була чудова та новина,
Що Ангел сповістив в цю тиху ніч.
Нам народилася Свята дитина,
Принесла радість для людей усіх.

Мале дитя лежало на соломі,
Сиділи поруч люблячі батьки.
Не знаючи, яка чекає Сина доля,
Скільки наруги, болю і ганьби.

Ісус народився і спав Він в колисці,
Почувши цю вістку цар Ірод лихий.
Розгніваний був, він цій радісній вістці,
Було тільки чути слово «убий!»

І ніч та була переповнена плачем,
Та крик матерів «відпусти, не вбивай!»
Був такий пронизаючий жахом і болем,
Їх серце гнітили втрата й печаль.

І дітки малі нізащо помирали,
Та тільки Ісус тихесенько спав.
І Йосип й Марія до Бога взивали,
І шлях до Єгипту Господь їм вказав.

Шлях був непростий і зовсім не легкий,
Серця переповнював смуток і біль.
В ту ніч загинули безвинні діти,
Та саме Ісус був Ірода ціль.

Боявся загрози для свого він трону,
Боявся, що влади не матиме він.
Ця думка йому не давала спокою,
Що десь народився обіцяний Син.

Та страшна подія потроху минала,
Ісус між людьми ходив й промовляв.
Усе, що пророки про Нього звіщали,
У ті дні сповнялось - як Бог планував.

Людей Він навчав добру і любові,
Щоб в серці ніхто не задумував зла.
Щоб люди одержали душі вже нові,
І віра у серці - все більше росла.

Він знав, що зречуться, обмануть і зрадять,
Він знав, про всі муки Свої на хресті.
Та всі ті страждання Йому не завадять,
Щоб радість принести і душі спасти.

Після страшних подій минули століття,
Й сьогодні ми згадуєм всі про Христа.
Який народився і спав він на сіні,
Який поплатився за нас всіх життям.

Христова любов до нас всіх безмежна,
Любовʼю, дорогу до неба проклав.
І щоб врятувалась людина тілесна,
Без вини, замість нас Христос помирав.

Сьогодні нам треба про це памʼятати,
І серцем й душею любити Христа.
Постраждав Він, щоб грішні всі душі спасати,
І кожен, щоб мав вічне життя.