Родився хлопчик. Уночі.В дворці,
Нащадок.царський син.Його чекали.
У матері –посмішка на лиці
І малюка служниці пеленали.

Там,в білих він мереживах лежав,
З усіх сторін оточений в турботі.
Батько дитини радість відчував,
Від радості він був, немов в польоті.

Ця вістка про народження царя,
Все царство дуже швидко облетіла.
Як ясно у дворі вогні горять,
Усі його народженню раділи.

В кожен будинок і із вуст в вуста:
«Родився!...Син!...» І труби зазвучали.
Цей день торжественний вже нині став,
Так люди сина царського вітали.
Новонароджений малюк солодко спав
І музику голосну він не чув.
Всі тішилися.І ніхто не знав,
Що їхній цар... несправжній цар він був.
Ніхто не знав, що в іншому теж місті,
Родився Інший Хлопчик ночі тої.
І не світило там яскраво світло,
Не чути було музики гучної.

І тьмяний лише вогник там горів,
Дитинку мама міцно обіймає.
Родився Хлопчик нині,Цар царів,
Господь,Творець.Йому подібного немає!

І це було навіть не у дворці
І навіть не в звичайнім,теплім домі.
Малюк із посмішкою на лиці,
Спав не в колисці.А у яслах,на соломі.
Ніхто Марії не допомагав,
Вона сама Синочка сповивала.
І колихала ніжно на руках,
Пісню тихесенько Йому співала.

Саме в цю ніч звершались чудеса,
Ясна Зоря там, над хлівом спинилась.
І музика гриміла в Небесах,
Небесне військо ангелів з'явилось!

Вночі родився Хлопчик на Землі,
Так точно кожні дітки би родились.
Та в хлів спішили пастухи з полів
І з щирим серцем Богу поклонились.

Хай майже і про це ніхто не знав,
Що справжній Цар народжений був в яслах.
Хай не в мереживах Ісус наш спав,
Але Зоря над тим хлівом не згасла.
І хай пройшло з тих пір вже сотні літ,
Та кожен про Різдво це пам'ятає.
Різдвяний день проходить по Землі,
Весь світ хвалу в піснях Христу співає.

Ім'я те Царське вилітає з вуст,
Яке тоді ще вперше прозвучало.
В ту ніч родився Хлопчик,наш Ісус,
Дитя,що нам спасіння дарувало!Амінь

Автор –Любов Васенина
Переклад Ангеліни Ющук