Блаженні вигнані за правду

Павла Франчука рукоположили на служіння євангеліста у церкві «Суламіта»,  що в м.Портланді, і він продовжував звіщати Євангеліє, Христа розп’ятого, Божую силу та Божу премудрість не лише в Америці, але й в Україні, а також у різних країнах світу.
Минав час, але ворог не здавався, не міг змиритися з тим, що свідчення про реального Бога розповсюджується, а люди через покаяння приходять до Бога.

У квітні 2011 року проти Павла Франчука, а також проти багатьох інших Божих мужів, піднявся сам сатана, заволодівши свідомістю деяких віровідступників, які розгорнули масову наклепницьку атаку в мережі Інтернет проти Церкви Христової, зневажаючи Бога і всіх, хто надію покладає на Нього, поширюючи всіляку неправду. А це сповняються слова, які залишили нам на згадку апостоли: А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю. Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають. (Юд.1:17-19)

Жертвою цієї неправди став Микола Захарович Михальчук – пресвітер церкви Суламіта, у якій служили сім’я Франчуків. Підступом диявол обманув також старшого брата Павла, його звуть Ілья, який вже давно не має миру з рідними. Ілья відверто зізнався у невірстві, начебто Бог не може творити в житті його брата такі чудеса, яких він не бачив, хоча не зміг заперечити те, що бачив на власні очі – як Господь зцілив паралізованого брата.
Ми запиталися у їх 77-річної матері Лії, дружини покійного Олександра, чому Ілья злословить брата, і вона пояснила це так: «Ілля дуже духовно впав. У нього обставини сімейні дуже важкі склалися. Мені його дуже шкода, я за нього плакала і плачу ... я не знаю яка причина, чи то якась заздрість виникла чи що ... зрештою дуже неправильно поступив наш брат служитель. Він як пішов в Інтернет, накопав цього бруду, то треба було Павлику спершу зателефонувати, а не Іллюші. Але він знав, що між ними немає згоди. Тим самим він поранив моє серце до краю. Бо те що я весь час плакала і молилася, щоб Господь дав мир, і воно вже йшло до миру. Але ось так підкинули вогонь, щоб брат в брата каменем кидав... не знаю чому так. Ілля не правий, не правий, він шукає в комусь, а себе не хоче побачити ... але його служитель підтримав ... помилка була звісно більше за служителем, але нехай його Господь урозумляє. Ми нічого не маємо, ми все прощаємо, все прощаємо, бо нам Бог завжди прощав.»

Служитель, повіривши безпідставним наклепам цих глузіїв, зробив помилку, що вийшов на контакт з одним із зачинщиків скандалу, якого звуть Сашком. У розмові з ним, служитель допустив деякі нерозсудливі твердження, а Сашко тим часом записував усі розмови у файл, і це йому пригодилося для подальшого шантажу. Ось витяг з листа, якого написав Сашко на адресу церкви Суламіта: «...Итак, зная это я делал записи своих разговоров – и если не будет через пару дней официальной реакции вашей общины от лица Захаровича. Я все эти записи выброшу в сеть и пусть люди видят, слышат и знают какие игры ведутся в христианстве 50...»

Відтак служителі церкви «Суламіта» скликали збори і стали шукати зачепку аби покарати Павла. Та не могли ні до чого вчепитися, однак виявили деякі неточності: в одному із записів свідчень знайшли, що Павло обмовившись, сказав «стаціонарного» замість «заочного» навчання, а також переплутав ім’я свого товариша.  Служителі  дуже поспішали, у результаті склали рішення братерської ради, в якому допустили ряд неправдивих звинувачень та логічних помилок.  Незважаючи на те, що більшість служителів не підписали це ганебне рішення, його ще й опублікували в Інтернеті, а самого Франчука взяли на замітку фактично за обмовки. Однак, Павло визнав свої помилки і публічно перед церквою і Богом покаявся в тому, що допускав неточності.

Проте, щоб задовольнити бажання віровідступників та приховати своє лукавство, служителі церкви змушені були спотворити інформацію про покаяння, подавши її так, ніби Павло Франчук визнав свідчення про Божі діла в його житті недостовірними. Саме ця сумна неправда облетіла весь світ і стривожила серця багатьох віруючих.

Однак, мати Павла Франчука засвідчила: «І все що ми переживали – це правда, але сатана востав з самого пекла, щоб розбити і зруйнувати. Один Господь моє серце знає... це дуже велике діло Господь робив у житті, а сатана зараз хоче це очорнити і не дати, щоб він благовістив, щоб трудився і звіщав істину... І сильно помилилися ті, хто поліз туди, в той Інтернет...
Але ось таке ще нам потрібно страждання перенести. Дай Боже сили всім прощати. Бо я знаю, що без волі Божої волосся не падає з голови. Я знаю, що Господь для чогось готує. Значить потрібно перенести це приниження, і це діти розуміють - я ж з ними живу.»

Павло Франчук прокоментував це так: «те що мною пережито, те й кажу, а те що не пережито - я того не казав, і казати не намірений. Сперечатися, доводити, як це багато хто робить, я не буду... Свідкуючи, я лише показую, яку милість Господь робить, як Господь береже, – те що для мене на яву було показано і дано Богом... Я нікого не примушую вірити, тому що є Господь, Якому треба вірити, і є Ісус, Який дає спасіння, бо спасіння лише через віру в Ісуса Христа.»

Безумовно, кожен істинний християнин, подібно як і Павло Франчук, переживає у своєму житті Божі діла, а свідкуючи про них, ми лише показуємо і доказуємо, що Боже Слово має силу, і віруючий обітницям Божим не буде засоромлений. Згадаймо слова апостола Павла про його свідчення: А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю... І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій! (1Кор.2:1,4-5)

Але саме тому світ завжди востає проти живого свідчення про Бога. Та Ісус Христос наперед сказав такі слова: Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина. Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. (Лук.6:22-23)

Такої честі удостоюються вірні послідовники Ісуса Христа, і цей шлях проходить сім’я Франчуків, яких зненавиділи за Боже свідчення, їх прогнали, зганьбили і знеславили за ім’я Христове.

Апостол Петро потішає: Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись. Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий. Ними Він хулиться, а вами прославляється. (1Петр.4:13-14)

Нехай Бог допоможе зневаженим в цьому світі за ім’я Христове з радістю переносити всякі скорботи, бо в цьому буде прославлений Господь!

Андрій Ткач

Примітка:
Редакція «Джерело» перевірила усі «факти» та звинувачення проти Павла Франчука, які поширювалися в Інтернеті, ми мали розмову з представниками різних сторін, спілкувалися зі свідками та переконалися, що всі звинувачення є безпідставними наклепами, в основі яких лежить невірство, заздрість, підозри, неприязнь, нерозсудливість, а ми знаємо, що все це плоди лукавого.

Сподобалось

33