До Тебе я, безсила, йду в молитві,
Засмучена і стомлена, в сльозах.
Ти поможи, прошу, в життєвій битві
Здолати відчай, безнадію, страх.

Ти поможи пройти без нарікання,
Ти Сам мене в дорозі проведи.
Ти – мій Господь, надія Ти остання
І промінь сонця серед темноти.

Коли, здається, виходу немає,
Навколо – безнадія і пітьма,
Як сум і розпач душу мою крає,
Коли безрадісним стає життя,

Ти промовляй до мене! Будь зі мною.
Я хочу голос чути Твій в цей час –
Серед похмурих буднів, серед болю,
Серед тривог лиш ти Один мій Спас.

Ти не мовчи. Ти дай мені надію,
Ти Всемогутній, Ти є Цар Царів.
Ти всім керуєш, можеш все, я вірю,
О зглянься наді мною, Отче мій.

Допоможи Тобі лиш довірятись,
Віддати просто все, як є, Тобі.
Щоб стало легше. Щоб жила я свято,
Щоб з користю проходили всі дні.

Та я слабка. І сили зовсім мало…
Тримай мене, бо падаю без сил.
Сама не встану. Ти поможеш, знаю,
Лиш Ти, Господь, лиш Ти, лиш Ти Один.

На відповідь Твою, мій Бог, чекаю,
До Тебе, Господи, підношу зір.
Серед пітьми,серед тривог й відчаю
Зі мною будь. І подаруй спокій…


2011