Дорога в небеса

На кожнім кроці бачу Бога,
Відтінок Свій Він в серці залишив,
Тепер одна лише моя дорога,
Яку Спаситель проложив.

Одна лише, одна єдина,
Дорога, що провадить в небеса,
Вузька, терниста ця стежина,
Не легка, й зовсім не проста.

Обвита тернами, каміннями забита,
Наповнена печалі і тривог,
Тепер вона для нас відкрита,
Дорога, що пройшов великий Бог.

Вона лиш християнською зоветься,
І той хто довіряється Христу,
На цій дорозі не спіткнеться,
І не відійде в марноту.

Господь сказав: «Я є дорога»,
І хто піде не згубиться на ній,
Кінець її то перемога,
Чекає там тебе Спаситель твій.

Вузька, терниста, що ж сказати,
Та Бог звелів її пройти,
Щоб нам своє життя міняти,
Й дійти до вічної мети.

Характер свій, різкі розмови,
Дорога змінить назавжди,
Щоб ми ставали всі Христові,
Щоб християнами були.

Кріпися вірою, тримайся,
І поки в грудях серце б’є,
В дорозі ти не повертайся,
Туди де гріх та сором є.

Де легко йти, де все сміється,
Дорога ширшою стає,
Та добре лиш в житті ведеться,
Та щастя, що рікою ллє.

Та все воно короткочасне,
А серцю хто знайде спокій?
Життя – воно таке дочасне,
Наповнене численних мрій.

А наше щастя тільки в Бозі,
І в Ньому наше майбутя,
І поки ти ще на дорозі,
То не марнуй свого життя.

Для Бога щиро ти трудися,
Йому одному довіряй,
За ближнього свого молися,
І Божу волю виповняй.