ДУХ СВЯТИЙ.

То не свічка ,життя стрімко так догарає,
Вже ніколи хто хліба просив не попросить,
Слово добре чекав хто тепер не чекає,
В кого камінь на серці був вже не поносить.

Хто б дав іскру ,щоб в серці вогонь запалити?
Руку хто б розгорнув , щоб явилася милість?
За Христа хто навчив би як душу згубити?
Щоб життя на алтар ,і любов понад щирість.

Серце Бог немов сонце розпалить горіти,
Щоб вогонь не погас свічку вкриє руками ,
Кисню Духа Святого щоб ти не наситивсь,
Бог вдихне в тебе з вічності неба вустами .