Коли нелегкою дорогою
Тобі не стане сили йти
І серце сповниться тривогою
В міцних обіймах самоти,

Душа в тенетах слів облудливих
Заб’ється, мов невільний птах,
Ти зрозумієш, скільки бруду в них –
Не стримуй сліз в своїх очах!

Коли не знайде дух поранений
У друзів втіхи у журбі,
Запропонує світ оманливий
Свій мир, мов світлий дар тобі,

І ти впадеш, зненацька вражений
Стрілою ворога за мить;
–Ти мій тепер! – тобі прокаже він…
Твій біль Христові заболить.

Коли почуть не зможеш голоса,
Як Пастир кличе до води,
Як життя навпіл розкололося
І ти в передчутті біди

Не знаєш вже куди податися,
Кого поради запитать,
Розрадить хто, з ким спілкуватися,
Хто зможе світло показать…

Коли зіяє серце пусткою
І слів нема в твоїх вустах,
Звернися, друже, до Ісуса ти.
Коли у серці самота

Гніздо звила і оповитий ти
Став павутиною туги,
Звернись до Бога ти з молитвою,
Йому здолати до снаги

Твої страхи, образи, ненависть –
Усе, що душу так гнітить.
Він дасть тобі майбутнє й впевненість
За мить одну, лише за мить.

Не зволікай, біжи дорогою,
Яка приводить до хреста,
Чимдуж, з бідою і тривогою
Ти на Голгофу завітай.

Не вір, не вір, благаю, ворогу,
Що кров Христа вже заслабка.
Спас заплатив за тебе дорого
Й на тебе Він іще чека

З твоїми болями й проблемами,
Коли лиш сонечко встає.
В молитві всі сьогодні йдемо ми,
Благаєм, щоб життя твоє

Наповнив змістом Він, щоб радісно
За Ним услід ти міг іти.
Запам'ятай, у Нього влада є
Розбить кайдани самоти.

Лиш обери свій шлях упевнено –
Тримайсь життя, щоб ти міг жить.
Слід в слід за Ним ітимеш ревно і
Від тебе ворог відбіжить.

І ти самотність не згадаєш вже,
Бо поряд буде Друг – Ісус,
Тебе сьогодні Він чекає ще,
Він є життя і в цьому суть.

Коли ж нелегкою дорогою
Тобі не стало сили йти,
Хоч важко, та довірся Богові,
Він Сам вестиме до мети.

Хай серце сповнилось зневірою,
Все розкажи Йому, як є.
Молитвою простою, щирою
Ти зміниш все життя твоє.

Не стримуй сліз, повір, не соромно
Про милість, плачучи, благать.
Повіє вітер в іншу сторону
І ти побачиш благодать.

Лиш серце не закрий від Господа,
І впевнена: побачиш знов,
Як жертвою Христа Голгофською
Увійде до життя любов.

І буде замість смутку впевненість,
І радість буде замість сліз,
І світло – замість ночі темної.
І скажеш ти: Сам Бог приніс

Мені життя і щастя. З вірою
Я споглядаю новий день.
Він благодать дає не мірою
І скоро сонце вже зійде.

Ти зрозумієш – не намарно Він
Провів шляхом випробувань.
Тобі наснагу й силу дасть нові.
Прошу, сьогодні на Голгофу глянь.