МОЛИТВАМИ БАТЬКІВ
Скільки раз в житті я відчував
Ти несеш зі мною мою ношу
Як не раз себе я докоряв
Що Тобі довіритись не можу.

Ти не зрікся мене – бо ти Бог
Я ж лише маленька порошина
Ти ж беріг від горя і тривог
Опікав , як зраненого сина.

В каганець життя мій підливав
Життєдайного свойого масла
Скільки раз по милості спасав
Й свічечка життя мого не гасла…

...На порозі старості стою
Все прожите знов перегортаю
Згадую - всю молодість свою
Я тепер причину всього знаю.

Серед всіх земних моїх доріг
Молитви батьків, що вже покійні
Ти іх чув – й мене не раз беріг
І спасав в умовах безнадійних…

А тепер , коли оце дивлюсь
Виросли вже діти , поруч внуки
Щиро до Тебе Господь молюсь
Їх вручаю в Твої Добрі Руки.

Від  помилок  хибних  бережи
Щоб могли в житті вони своєму
На  Тебе  з  надією  лиш   жить
Не спіткнувшись на шляху земному.

Знаю Господи , що  з  рук твоіх
Якщо візьмеш ти в свою опіку
Вирвати   ніхто   не  зможе   іх
І з Тобою будуть жить, до віку.