Навчи мене як діяти, навчи
У даній праці, Господи Всевишній,
Бо я — ніщо. Є прахом лише тлінним,
Коли питаю: “Як?” - не промовчи.

Не затуляй від мене Свої вуха,
Коли щораз схиляються коліна
І з серця лине щиреє моління,
Хоча ставалось так, що я не слухав.

Не раз, не два, як Гедеон, бувало,
Умови в серці ставив я: “Хай буде...”
Коли ж знов сила наповняла груди,
То: “Чи Господнє?”- все єство питало.

Тож дай завжди різницю відчувати,
Найменші тони слів різноголосих,
З чиїх це рук і хто мені підносить,
Щоб не зміг воріг щось своє вплітати.

А щоб лилось лиш те, що є від неба,
Без домішок, людських бажань змагання,
Які приводять часто дух в вагання...
Навчи по Слову і відкрий як треба.