Радість  - з первістків творіння
У Великого Вітця.
Радо ми для прославляння
Віддаєм Творцю серця!

Всі, хто прагне з неба світла,
Твій прихід чекає знов.
І душа, в Тобі зігріта,
Із проміння п’є любов!

Хто з небес побачив благість,
Хто любив на цій землі,
В милім взорі черпав радість, -
Радість нашу розділи.

Всі, хто серцем серцю друга
Відповів в своїх грудях.
Хто ж не зміг любить, - із кругу
Геть з сльозами на очах!..

Душа Божого творіння
Радість хоче напоїть.
Потай, силою прозріння,
Життя вірою повнить.

З ласки Бога, при нагоді,
Всяка живність радість п’є.
Всі створіння, всі народи,
Все живе під Богом є.

Радість грона наливає,
Радість душі пломенить,
З серця дикість виганяє,
Груди вірою живить!

Іскра правди, немов піна,
До окремих долетить.
Друже, брате, - на коліна!
Бога будемо молить!