Почулися давні слова,
що зводили серце та душу:
"Віра одвічно жива,
віра та й камінь зрушить,
віра від Бога прийде,
в вірі бо є спокута,
віра до правди веде,
вірою вірним буду".
Здавна було це сказання,
через яке до Бога
по Ісуса дорозі
йшли усі вірні до Нього.
Всі те сказання знають,
всі його поважають,
тільки життя по сказанню
он як рідко буває.
Знають,що треба любити,
але ненавидять брата,
знають,що треба навчати,
але будуть мовчати,
знають не треба злого,
лихого говорити,
та відкривають рота,
щоб іншого зганьбити.
Знають в любові сила,
знають та все не ймуть,
знають,що зависть огида,
знають та зло обіймуть.
Знають життя по сказанню,
знають так жить дарма
та віри й правди
між усіма нема.
Знають та спокушають,
знають та віри не ймуть,
знають та всі страждають,
бо не сказанням живуть.
СЛАВА БОГУ!