Так, я люблю! Чи то любила?
Чи я іду, чи я ходила?
Так, я живу? Чи може вмерла?
Чи я пишу, чи може стерла?

О Боже, що зі мною буде?
Чи хто згадає, чи забуде?
Існує щось, чи лиш здається?
Чи плаче серце, чи сміється?

Чи стогне хто, чи то співає?
Чи проводжає, чи вітає?
Чи це темніє, чи світає?
Чи хтось це бачить все, чи знає?

Всі дякують, чи то благають,
Чи гублять щось, чи щось шукають?
А час іде... Чи зупинився?
Цей світ ще є, чи то наснився?

О мука! О нестерпна доля!
Чи в цьому є Господня воля?
Чи сумнів вірі передує?
Чи правда цим шляхом крокує?

Скажи нам, Господи предвічний,
Навіщо пошук цей одвічний?
Та правду дійсну відчуваю.
Коли до Тебе прибігаю!

І не важливо, чи все знаю.
Чи я живу, чи помираю,
Чи мало маю, чи над міру, -
В Тобі все сенс знаходить й віру!