ТУГА за НЕБЕСНИМ

Знаєш ти, що є Небесна Туга
І невгасна жага Висоти
І Любов - вмираюча за друга
Як відкриється, що друг отой – це ти...

Як це станеться,
то з того часу в серці
Туга та на все твоє життя…
Ні не так, що зараз хочеш смерті
Просто знаєш: смерть – не небуття

Просто знаєш: смерть – поріг до Бога
Того Бога, що Любив й вмирав…
І не страшно йти вже до порога
Було страшно – доки ти не знав…

Тужиш ти коли самотньо мрієш…
І коли читаєш Заповіт…
Й коли молишся в тривозі і надії
Бачачи як безуміє світ

Тужиш ти за Світлим і Небесним
І Високим, Чистим і Святим
За Прекрасним і таким Чудесним
Добрим, Мирним,
а не злим й брудним…

Знову світ безбожний лізе в очі
З страшних диких в безумі новин…
Ні! Про нього думати не хочу
Краще з Богом декілька хвилин

І у тихій цій розмові з Богом
Знову в серці відчуваєш ти
Тугу за Небесним тим порогом…
І бажання Світла й Висоти…

Знаєш ти, що є Небесна Туга
Яка прагне Миру й Чистоти?!.
Якщо маєш в Небесах ти Друга
Вірю – знаєш
й тужиш
також ти.