Ти не один

Ти не один – є над тобою Небо
Пречисто синє й сонце золоте!
Подумай сам, ну що тобі ще треба
В душі б світило сонечко оце.

Ти не один – є над тобою зорі
Величні, дивні зорі в вишині
Пливуть собі в безмежному просторі…
Ти не один, пропащий десь на дні.

Ти не один – бо є у тебе друзі
Хоч серед ночі – будуть тобі раді
Коли зажуришся знов в невимовній тузі
Потішся їх безхитрісній пораді.

Ти не один – бо є у тебе Книга!
Відвічний, Мудрий Радник у житті!
І знов розтопить в серці холод криги
Тепліше стане й легше на путі.

Ти не один – бо є у тебе мати
Старенька мати, що завжди чекає…
І вже ніщо не можеш вибирати
І знаєш сам, що вибору не має.

Бо не один ти – є у тебе діти
Маленькі квіти в Божому саду…
«…Ти не один –
Молитись і Терпіти!
І Я тоді
до тебе
Підійду!»