ТИ знаєш Боже? Я не розумію…
Не розумію часто зміст життя…
І в труднощах , не завжди я радію,
Не завжди є за вчинки каяття…

Чомусь давно немає миру в серці.
Лиш тільки холод все заполонив.
Я зовсім непокірна, груба, вперта…
НЕ хочу я робить, що Ти велів.

Здається. Ніби все я розумію:
Вчинити як потрібно, як зробить…
Але насправді – не знаходжу дію.
Не в змозі я себе перемінить.

Я на шматочки, Господи, ламаюсь…
І рветься на частиночки душа,
Та все ж , мій Боже, так і не смиряюсь,
Прийнять не хочу я удари зла.

Чому така? Цього не розумію…
Чому в життя мені Ти допустив,
Все те, від чого, моє серце мліє,
Що забирає так багато сил?

Я розумію, що Ти завжди близько,
Що ТИ – підтримка, в горі і в журбі…
Та я не можу… Господи мій милий.
Прошу Тебе – допоможи мені.

Бо я , мій Боже, просто захиталась.
І я так хочу плакати навзрид…
Здається , Боже, я уже зламалась…
І якщо чесно – світ мені набрид.

Я хочу десь далеко заховатись,
Далеко від усіх-усіх людей,
Щоб я могла поплакати, не сміятись,
Сховати серце від людських очей.

Я так стомилась, Господи мій милий…
Я відпочину . І вперед піду.
Лиш дай мені для цього Свою силу,
Бо я без Тебе й кроку не ступлю.

І знаю я, мені Ти допоможеш.
Ти – мій Господь. З Тобою я все зможу.
Амінь.10.01.2023р.