Навколо крики, відчай, стогін, жах,
Війна і смерть, злоріччя без упину…
Але в моєму серці Божий страх
Вогнем мені висвітлює стежину!

Хай навіть тіснота, безвихідь, грати —
Шукаю я Твоє Лице, о Тату!
Тобі я вибираю довіряти,
У скинії Твоїй Тобі співати!

Я під покровом Божого Лиця,
Захована у світлі та у мирі.
Всі дні мої в Руці мого Отця,
Душа моя у спокої й довірі!

Тут добре... Я щаслива, Боже мій!
Але чи знов у світ я йти готова?!
Навчи мене, бо рвуся я у бій
За душі, що у темряві й оковах.

Молитва! Слово! Є броня і щит,
Що зупиняє всі вогненні стріли!
«Чи понесеш ти Благовістя в світ?!»
У ньому сутність вірності й довіри.