Навколо крики, відчай, стогін, жах,
Війна та смерть, злоріччя без упину...
Але в моєму серці Божий страх
Вогнем мені висвітлює стежину!

Хай навіть тіснота, безвихідь, грати —
Шукаю я Твоє Лице, о Тату!
Тобі я вибираю довіряти,
У скинії Твоїй Тобі співати!

Тут добре... Я щаслива, Боже мій!
Але чи знов у світ я йти готова?!
Навчи мене, бо рвуся я у бій
За душі, що у темряві й оковах!

Молитва! Слово! Є броня і щит,
Що зупиняють всі вогненні стріли!
«Чи понесеш ти Благовістя в світ?»
У ньому сутність вірності й довіри.
15.03.2013 р.