Я милості прошу у Тебе, Боже,
Тієї милості, що вища, ніж Твій суд.
Без неї я прожити тут не зможу,
Так часто падаю, а дні ідуть…

Я не прошу багатства, а чи слави,
Ні, не потрібне оце все мені,
Я б лиш хотів, щоби крізь хмари
На Тебе споглядати міг в житті.

Щоби лице Твоє не заховали
Густі тумани смутку й марноти,
Щоб Твої руки мене підкріпляли,
Щоб перемогу дав Ти в боротьбі.

І, коли я до Тебе помолюся,
Хай навіть відповіді не даси,
Відчути дай Тебе, о мій Ісусе,
Що поруч Ти, що можу далі йти.

Я просто хочу бути поряд Тебе,
Іти туди, куди бажаєш Ти,
Я прошу, прихили до мене небо,
Мені Ти так потрібен у житті.

Дозволь мені на Тебе споглядати,
І тішитись Тобою дай мені,
Дай серце, яке зможе відчувати
Твій настрій, прагнення душі.

Цього я прошу… Ти споглянь на мене,
Бо милість Твоя краща за життя,
Душа, мій Боже, прагне Тебе,
Твого спокою і добра…