Я шукаю Його в усьому,
Навіть в хмурім осіннім ранку.
Подивіться навколо, люди,
Бог є в кожнім новім світанку.

Він у вітах дерев, що скидають
Своє жовто-багряне листя,
І у крилах птахів, що злітають
У безмежнеє піднебесся.

Він у камені кожнім, в піщинці,
Бо все створено силою Слова.
Він у матері кожній, в дитинці,
Він є в полі, у лісі, в діброві.

Бог у лагіднім сонячнім промені,
Що мене зігріває й бадьорить.
У тривожнім розкаті грому
Він до мене також говорить.

Він у кожній квітці чудовій,
Що не схожі одна на одну.
І зігріти в Своїй любові
Не забув Він людину жодну.

Він в турботах комашки дрібної,
В переливах пташиного співу.
В урожаях землиці плідної
На безмежних родючих нивах.

Бог є, друже, у кожнім подиху,
Що зігрітий Його любов’ю.
Він у посмішці кожній, у дотику,
У турботах про наше здоров’я.

Він печалям твоїм співчуває
І радіє твоїм досягненням,
То ж в усьому шукати Бога
Нехай буде найбільшим прагненням.

Він обійми тримає відкритими,
Любить вічно й чекає дуже,
В двері серця твого Він стукає,
Не барись, відчини Йому, друже.