Є ЩАСТЯ

Терниною поріс мій на вершину шлях
Із кожним кроком вже слабіють ноги
Хоч бодрий дух – душа уся в рубцях
Та відчуваю солодість дороги

Оце моє , мені оце пройти
Я кращого туди шляху не знаю
До вічної блаженної мети
До Божого – Святого Краю

Нелегкий шлях, шлях болю і спокус
І відчаю , й боріння до не змоги
Не раз слова зривалися із вуст
Не дай Господь , щоб збитись із дороги

Комусь можливо легко ним іти?
Підкорювать круті підйоми , скелі…
Та знаю я одне , що до мети
Найперш не гори – перше це пустеля

Пройти шляхом , де Вчитель наш ходив
Вкусити голод , спрагу , … і спокуси
І ворогу сказать – ти не зборов
Бо я не сам – бо я Із Іісусом

-------------------------------------

Є щастя жити – і в собі Життя
У смертному єстві своєму мати
І радість нового , блаженного буття
Ще на Земній дорозі відчувати

Є щастя в тому – коли сльози й біль
Не признак розпачі , тужливого зітхання
Тоді як крізь сорочку в тебе піт і сіль
Виходять , через ті випробування

Є щастя , радість , солодість душі
Коли себе ти зміг переконати
Коли ти з Господом в нічній тиші
Як з кращим другом , можеш розмовляти

Є щастя бачити своє зерно
Його росток , що в небо піднімає крила
Коли твій син упевнено стерно
Трима в човні – під нап’ятим вітрилом

Є щастя шлях скінчити не в сльозах
Про те , що не здійснились земні мрії
Є щастя перемігши біль і страх
В нове буття – шагнути у надії

Покірно склавши , праці знаряддя …
Себе покірливо віддати в руки
Того хто знав твої і сльози й каяття
Хто розділяв твої сердечні муки

Є щастя завершить життєвий шлях
Як той бігун , що падав й підіймався
Хоч від каміння й рани на ступнях
Йому сказать : - я біг і не здавався…

Серпень 2018