Старайся в людях бачити хороше.
Не видно? То пильніше придивись.
В жорстокім світі слави, влади, гро́шей
Так мало люди дивляться увись.

Старайся сонце бачити в калюжах
І райдуги красу після дощу…
В осінньому тумані – пишні ружі,
Сади зелені, квіти і весну.

Старайся випромінювати світло
Тепла, надії, миру й доброти.
Побачиш, паросток добра розквітне
І зродить плід стократно восени.

Старайся йти сміливо проти вітру,
Долаючи несправедливий світ.
Почни із себе. Й стане враз помітно,
На сонці засіяє самоцвіт.

Життя коротке. Доброти так мало…
В байдужості й проблемах світ застиг.
Серця із криги вже не відшукаєш
В засніжених заметах зимових.

Хіба так важко руку простягнути
У лютий буревій й життєвий шторм?
Ми всі є рівні. Всі ми – просто люди…
А скільки обездолених кругом!

А скільки тих, що втратили надію,
А скільки йде без цілі – і куди?
Стань маяком. Світи у буревії,
Світи яскраво світлом доброти.

Старайся в людях бачити хороше.
Чого шукаєш – те завжди знайдеш.
Люби. Підтримуй. Без виго́ди й гро́шей,
Хай доброта твоя не знає меж.

Добро пове́рнеться. Обов’язково,
Цей світ – життєвий вир й круговорот.
Колись потрібна буде допомога
Й тобі. Ти знаєш долі поворот?

В жорстокім світі слави, влади й гро́шей
Так мало люди дивляться увись…
А ти у кожному шукай хороше.
Не видно? То пильніше придивись.

06.09.2019 р.