Час, куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?
Таж в людському бутті зовсім не спиш,
Нам так здається, що багато маєм тебе,
А коли оглянутись - життя поспішно іде.

Пробач, що цінувати тебе ми не вмієм,
І як втрачаємо, тоді, нарешті, розумієм,
Що для нас людей, ти дарований Богом,
Щоб серце своє наповнять Його Словом.

Та з вірою жить, як Ісус для нас заповів,
Любить своїх ближніх, прощать ворогів,
Міцно надії триматись на вічність із Ним,
Щоб не захоплюватись світом оманливим.

Що для нас, гріховний світ може дати?
Щастя і правди не варто у ньому шукати!
Ця широка дорога розчарування несе!
На які хвилині життя, збагнемо ми це?

Все так швидко минає і ми відлітаємо,
У людських серцях, який слід залишаємо -
Чи теплий, світлий відблиск Ісуса Христа?
Чи все, чим живемо, то гордість і марнота?

Час - закінчився комусь, та у когось ще є.
Милосердя Господь, щодня, кожному дає,
Отож навчимось рахувать, так наші дні,
Щоб серце вірне і мудре ми набули собі.