Для когось ця ніч остання
Для когось ця ніч остання…
І ранок вже не прийде…
Не буде уже розкаяння…
Хтось прощення вже не знайде…
Не гляне хтось більше в очі,
Не скаже хтось більше слів…
Чи в день, а чи серед ночі
Припиниться дивний спів.
Ще вчора були в нас плани,
На місяць, на день, на рік…
А сьогодні, когось не стане…
І зупиниться часу лік.
Ми не знаєм, коли це буде,
Ми не знаємо день і мить…
Та відходять у вічність люди…
І від цього нам всім болить.
Покидають цю землю люди,
Й ми не можемо це змінить,
Ми не знаємо, що завтра буде,
Чи ми зможемо очі відкрить.
Тільки знаю, що смерть – не закінчення,
Це початок нового життя.
Після смерті – чекає вічність нас.
Та не всі будуть у Христа.
Та допоки живі – ми можемо
Свою вічність самі обирать.
Де ми будемо? Разом з Господом?
Чи без Нього в вогні страждать?
І цей вибір лиш нам лишається,
Тільки ми в силі щось змінить,
Хай єство до Христа звертається,
Бо можливо лишилась мить
І зустрінеться серце з вічністю…
І зупинить свій довгий біг.
І в секунду одну – зупиниться…
І душа перейде поріг.
Ми живі. І ми вибір маємо.
Кожен день – наче новий шанс.
Бо коли прийде смерть – не знаємо,
Тож цінуймо від Бога час…
Бо для когось ця ніч – остання…
І ранок вже не прийде…
Тож за днів, доки є дихАння,
Хай душа наша Бога знайде.
Амвнь.03.12.2023р.