Святковий вечір. Гості. Стіл накритий.
Розмови, жарти, музика та гамір.
Усім запрошеним гостинно дім відкритий,
Вечеряти господар має намір.

Ти йдеш, несучи подарунки й квіти,
В очікуванні свята серце б’ється.
Ти готувався, ніде правди діти:
Святковий стиль, парфумів запах в’ється.

Сьогодні ти також йшов на Вечерю,
Щоб виконати заповідь Господню.
У домі Божому також відкриті двері,
Чекаючи спасенних від безодні.

Безодні беззаконня, сліз і болю,
Гріха безодні, смерті, безнадії,
Які Христос омив Своєю кров’ю,
Очистив нас, життя дав і надію.

Чи до Господньої Вечері готувавсь ти,
Роздумуючи про Христову жертву.
Про те, як Він, щоб ти міг вічно жити,
Мав на Голгофському хресті померти.

Схились в молитві і вклонись, людино,
В благоговінні перед вічним Богом,
Який на хрест віддав святого Сина,
Й проклав у вічні Небеса дорогу.

Коли береш ти хліб і п’єш із чаші,
Нехай в твоїм схвильованім тремтінні
Не буде страху за провини наші,
Нехай тремтить душа в благоговінні.