Пролетять, мов журавлі у небесах,
Молоді роки в житті земному,
І тоді у розпачі, в сльозах
Станеш на суді ти перед Богом.

Пролунає : “ Господи, прости…”
З вуст твоїх, немов глухе відлуння,
А у відповідь почуєш: “ Геть іди,
Бо не знав тебе ніколи і не чув Я “.

І немов стрілою , ті слова
Увіткнуться у безсилі груди,
А назад дороги вже нема,
Вороття немає вже нікуди.

В вічності лиш слово “ назавжди “
Озоветься гучною луною,
І душа, як мідний дзвін струни,
В темряві зависне із журбою.

Пригадаєш молоді свої літа
В марноті затоптані, розбиті,
Будеш голос згадувать Христа,
Що звучав для всіх людей у світі.

Не минай Христа сьогодні ти,
А зверни з широкої дороги,
Щоб звучало на вустах “ прости “
Не у вічності перед могутнім Богом.

А якщо впадеш у боротьбі,
І найкращий друг тебе забуде,
Не втрачай надії і тоді,
Знай : Ісус завжди з тобою буде.