Я пишу Йому вірші, пісні Йому складаю,
Моя душа співає при спогаді Його,
І вічній Його славі радію й сподіваюсь,
Побачити як прийде Грядущий із небес.
Веселці я радію і бачу руку Бога,
Що легко так виводить яскраві кольори,
І небу я вклоняюсь – підніжжя Його престолу,
Було воно і буде назавжди й навіки.
Дивлюсь на малих діток – і бачу в очах Бога,
І ангели небесні чатують біля них,
І славлять повсякчасно, і трублять тривогу,
Коли дитя нездужає, коли воно в біді.
Дивлюсь я на дорослих, вдивляюсь їм у вічі,
І бачу безнадію і схований там біль,
Питаю й не збагну я, знов відповідь шукаю,
Чому пусті в вас душі і спогади сумні?
Ви храм Бога живого – учив Ісус народи,
Наповніть серця Духом, що Бог дарує всім
І будете радіти ви сонцю і негоді,
У мирі і любові ви житимете всі.
Очистіть ваші душі і уберіть непотріб.
Хай храм ваш буде світлий, як новий день зрання,
Хай серце буде щире, терпляче і хоробре,
Щоб Богу було жити затишно у нім.