Об'єднавши для Бога долоні,
Наче з двох половинок горіх,
Відпусти наболіле у скронях,
Хай в молитві спікається гріх.

І у сяйві прощення святого
Посади у землицю зерня,
Доглядай наче янгола свого,
Що тебе вберігає щодня.

Здатен ти і побачити Бога,
Прихилившись до давніх ікон,
Помолитися щиро за того,
Хто втрачає духовний канон!

Злікувавши заморену душу
У звучанні небесних пісень,
Кожен здатен заповнити сушу
Покаянням зернистих прощень.


07.03.2012