"А час вже близький!" - чуєм знову.
Не раз, не два, а звичні вже слова
Й спокiйно вирушаємо в дорогу,
Бо скільки часу ще нiхто не зна...

В життєвiм морi знову потопаєм,
I хвилі бурь виводять з сили знов
I в суєту земну спокійно поринаєм,
А де в цей час до Бога в нас Любов???

Ознак багато зараз в цьому свiтi,
Про те, що час цей вже настав тепер!
Тож як спокійно можеш, друже, жити?
Хіба ще для грiха ти не помер?

Живеш сьогодні, а турбуєшся про завтра,
I часто оглядаєшся назад,
А рабство згадувать грiха не варто,
Бо вiльний ти i Бога тепер раб!

Куди спiшиш? Що хочеш ти зробити???
Якi у серцi мрiї i думки???
I як живеш? Кому хочеш служити?
Любов до Бога - правда чи чутки?

Поглянь у себе i скажи, що бачиш?
Ти помiркуй про Господа Любов:
Усе Вiн бачить i коли ти плачеш,
В найважчий час Вiн завжди поруч знов .

Борись тоді, коли немає сили,
Коли спіткнувся - треба встати знов
Розчарування...бiль … утома...
Та йди вперед, приймаючи Любов.

Бог - досконалий, iншого немає,
Ти не шукай - нiколи не знайдеш,
Бо краще Господа тебе нiхто не знає,
Чому Iсуса в серце не приймеш???

Не будь байдужим, слухай серце своє,
Впусти Iсуса в ньому царювать!
Змiни життя й наповнишся спокоєм
I з Богом будеш мiцно ти стоять!

Поглянь навколо, зупинись й побачиш:
Все навкруги - дочасне i земне!
Для когось може ти нiщо не значиш,
Проте, найбільше любить Бог тебе!

Сьогоднi, зараз просто й щиро
Скажи Iсусу кiлька слів...
Що хочеш ти прощення й миру,
Що хочеш йти в небесний Дiм.

Чекає Вiн ще довго й беззупинно,
Та не спізнись до приходу Його,
Прийди тепер...і будеш неодмiнно
Прощення мати Господа Свого.