Піщинка

Я, наче піщинка на березі моря –
Дрібна й незначна, як усі.
В житті я зазнала і щастя, і горя,
Був злет і падіння, був біль.

Хотіла я жить, як живуть міліони,
Багатства хотіла й утіх.
Здавалось,здолаю усі перепони,
І їх не пущу й на поріг.

Я завжди на себе в житті покладалась,
Дивилась, як інші живуть.
До Бога Всесильного рідко зверталась,
Не знала, де істинний путь.

Та раптом душі стало холодно й сумно,
Цей світ став для мене чужим,
Хоч іноді я й согрішала бездумно,
Та Бог мене чомусь любив.

Мене Він побачив, маленьку піщинку,
І серце моє зрозумів,
Душа потягнулась до Нього так стрімко,
Наскільки хватило в ній сил.

Бог вибрав мене не за добрі заслуги,
Бо я є найменша з малих,
Він просто любив. І стерпів всі наруги,
Щоб зняти з мене всякий гріх.

Віддав Він Себе на великі страждання,
Щоб мене з неволі спасти.
Ісус проявив Свою волю й бажання
За мене хрест важкий нести.

Не хочу я бути піском безкорисним,
А Богові хочу служить,
На ниві Його бути нині і прісно,
Бо варто для Господа жить!