Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.2 | 21 голосів )
Порою важко нам іти за Богом
Бажаємо легшу стежку віднайти,
Ступаємо разом із світом в ногу,
Разом із світом легше нам іти.

Десь трішки сказано було неправди,
Щоб із людиною зв'язки тримати,
А ще оділись не по-християнськи,
Щоби від моди нам не відставати.

І так живемо, роки пробігають,
Минають дні, минають місяці,
Здоров'я й сили з кожним днем згасають,
А ми й не думаємо, що нас чекає в переді.

Іще по милості Своїй Господь тримає,
Можливо й так пройдуть всі наші дні,
Не думаємо, що в вічності чекає,
Й де будемо проводити її.

Коли б цінили ми любов Господню,
Бажання було б лиш за Ним іти
Давайте пороздумуєм сьогодні,
Скільки Христу прийшлось перенести.

За кожного із нас в Нього плювали,
Вінок терновий Йому надягли,
Побили сильно, потім бичували,
Христове тіло рвалось на шматки.

Скажи мій друже, чи це легко було
Для Сина Божого усе знести,
Коли на цій Землі вже більш не було
Кари страшнішої, яку б міг понести.

Пізніше ще на Його рвану спину,
Вояки дерев'яний хрест дали
І наказали нести без зупину,
Аж до Голгофи, щоби донести.

І знову б'ють, та б'ють вже не палками,
І не бичем, бо вже немає де
На тілі, все воно вже в ранах,
Це молот ржаві цвяхи в руки б'є.

А потім в ноги, й так Його прибили
До дерева, яке ще підняли...
Обвисло тіло, бо не має сили...
Із ран Христа вже Кров свята дзюрчить.

І кожна капля, яка падала на землю,
Немов казала: «це любов моя,
Це Я за тебе в муках, це за тебе,
Бо хочу щоб і ти був там, де Я».

А в доказ Його вічної любові
Христу іще пробили один бік,
Стекла вода, бо вже не було крові,
Він ад і смерть навіки переміг.

О друже мій візьми це до уваги
І поміркуй, чому Христос прийшов,
Він хоче, щоб життя ми вічне мали,
Навчімося цінить Його любов.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
18

Додати коментар


Захисний код
Оновити