Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.8 | 26 голосів )
Про молитву Отче наш  

Чи можу я сказати: Отче наш,
Якщо Його я іноді соромлюсь,
Проводжу в суєті безцінний час
Й без Тіла і Крові Його обходжусь.

О Боже, що єси на небесах,
Я часто промовляю у молитві,
Коли ж проходить чорна полоса,
Втрачаю сили у духовній битві.

Нехай святиться Ім’я лиш Твоє,
Мої уста це часто промовляють,
А плоть диктує духові своє,
Ім’я святе я плоттю оскверняю.

Хай прийде, Отче, Царствіє твоє,
Як на землі і небі – хай так буде.
Та це лише молитвенні слова,
Бо волю Божу не приймають люди.

Подай нам хліб насущний кожен день,
Просив я вчора, і прошу сьогодні,
Про тіло рідне дбаю я лишень,
А чи прошу я хліба для голодних?

Прости мені провини, як і я
Простив тому, мені хто винуватий.
І разом з тим , стаю я, як суддя,
Бо передумав іншому прощати.

І не введи в спокусу, я прошу,
Мене хай не торкається лукавий.
Але чи зброю Божу я ношу,
З гріхом я заграю, а чи втікаю.

Не вправі я промовити: Амінь,
Адже молюся я не завжди щиро,
І так спішу піднятися з колін –
Хіба ж це не обряд, яка ж це віра?


Поділитися:
[+]
Сподобалось
33

Коментарі 

 
+3 #3 Дизайнер 06.12.2012 11:04
Дякую за коментарі. Ідею вірша натрапила в газеті і на основі статті написався такий вірш. Тепер, коли молюся, частіше задумусь над тим, що говорю Отцю нашому
Цитувати
 
 
+2 #2 04.12.2012 02:24
Слава Богу!
Сильний вірш, спонукає задуматися!
Цитувати
 
 
+2 #1 03.12.2012 19:12
Ніколи й сам не задумувався над Отче Наш, а дійсно так буває.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити