Посушливий вітер і спека...
Що можна в пустелі чекати?
До чистих джерел так далеко!
І тінь тут даремно шукати...

Душа наша прагне без Бога,
Цю спрагу нам не втамувати,
І тяжка є наша дорога,
І ми починаєм шукати.

Шукаємо воду повсюди,
Шукаємо кожної днини.
А спрага зростати лиш буде
І все, що знаходим - краплини.

Цей світ, як пустеля велика -
В нім спрагнених душ так багато!
Шукає людина напитись
І лиш знемагає від спраги.

Посушливий вітер і спека...
Що можна чекати в пустині?
Та чиста вода не далеко!
І дав її Бог для людини.

Живої води - не краплини,
А ріки Бог хоче давати.
Цю спрагу, що терпить людина,
Він може лише втамувати!

Жива та вода, що у Нього,
Втамовує спрагу щоденну.
Спіши ти скоріше до Бога -
Отримаєш воду джерельну.