Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.9 | 16 голосів )
Горит огонь серебряной меноры,
Дрожа,как листья клена на ветру
Здесь утихает шум и разговоры
И, даже, трав дыханье поутру.

А к небесам простертые ладони-
Печать мольбы на каменной плите,
В слезах дождя,в неуловимом стоне
Мессия,обращаются к Тебе..

Рассеянные дети Авраама
В земле чужой нашли себе приют.
Им снился часто край обетованный,
Где дети их играют и поют.

И где "еврей",не шутка,не обида,
Где будет вновь построен Божий храм,
Сияет,словно день звезда Давида,
Священник воскуряет фимиам..

Молчат могилы,лишь шумят березы
И в свете солнца на траве блестит
роса,как будто сдержанные слезы,
С Израилем Мессия говорит.




Поділитися:
[+]
Сподобалось
16

Коментарі 

 
0 #7 Dominika 11.11.2016 23:09
Анатолію,рада,щ о Вам сподобалось,для мене діти Ізраїля - завжди особлива тема..
Цитувати
 
 
+2 #6 11.11.2016 17:49
Дуже дякую, чудовий вірш
Цитувати
 
 
+4 #5 lanak45 11.11.2014 20:42
Яно, це Вам велике спасибі, що ділитесь з нами сокровенним. Повністю згідна з Неонілою: і плакати хочеться і на душі тепло. І від Слова і від того, що усвідомлюєш, що є десь на Землі рідні душі. Не бачила навіть на фото, не знаю ні віку... А всеодно - рідні. Дивний Господь...
Цитувати
 
 
+5 #4 Дизайнер 11.11.2014 20:32
Ах, як же ж гарно написано! чомусь плакати хочеться,і разом з тим тепло так на душі! Побільше б саме таких віршів!!!
Цитувати
 
 
+4 #3 Dominika 07.11.2014 10:20
Дуже дякую,вже виправила. Світлано,спасиб і Вам за те,що вважаєте за потрібне і читати і коментувати.Аж на серці теплішає від того,що знаю,що десь є "споріднена душа",здатна відчувати подібне.На єврейському цвинтарі до мене якось по особливому торкався Господь,і я любила просто зайти туди і подумати,помоли тись,побути наодинці.Словом,в двох фразах не вмістиш.От так і з*явився на світ цей вірш.Рада,що Вас зачепило.Мене думки про єврейський народ теж зворушують,аж молитись хочеться..
Цитувати
 
 
+4 #2 07.11.2014 08:52
Здесь утихают шум и разговоры - аж душа реально відчуває ту торжественно-гірку тишу...
Цитувати
 
 
+4 #1 07.11.2014 08:48
Ах,Яна, ви довго мовчали... Цей вірш нам подарунок за терпеливе чекання. Дуже, дуже дякую. Зачепило за душу дуже.

Думка вслух: може краще "здесь"?
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити