Яно, це Вам велике спасибі, що ділитесь з нами сокровенним. Повністю згідна з Неонілою: і плакати хочеться і на душі тепло. І від Слова і від того, що усвідомлюєш, що є десь на Землі рідні душі. Не бачила навіть на фото, не знаю ні віку... А всеодно - рідні. Дивний Господь...
Дуже дякую,вже виправила. Світлано,спасибі Вам за те,що вважаєте за потрібне і читати і коментувати.Аж на серці теплішає від того,що знаю,що десь є "споріднена душа",здатна відчувати подібне.На єврейському цвинтарі до мене якось по особливому торкався Господь,і я любила просто зайти туди і подумати,помолитись,побути наодинці.Словом,в двох фразах не вмістиш.От так і з*явився на світ цей вірш.Рада,що Вас зачепило.Мене думки про єврейський народ теж зворушують,аж молитись хочеться..
Коментарі
Думка вслух: може краще "здесь"?