Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.4 | 10 голосів )
Слово до людей.

Ти так ясно рисуєш на серці думки,
І так ніжно говориш піди запиши,
На папері рівненько лягають слова,
Лиш рука моя пише, а думка твоя.

До людей Ти сказати жадаєш слова:
«Ви забули про совість і не бачите зла,
У обіймах міцних людського гріха,
Ви не чуєте серце і в очах пустота.

Я проходжу будинки у дверях стою,
Може хтось і відчинить, може віру знайду,
Дуже мало відкритих сердець до добра,
Часто в домі панує байдужість одна.

Часто бачу Я сварки, злісні всюди слова,
Часто бачу неправду і ліниві діла,
Бачу як в телевізорі їхні серця
І до Мене їм звісно діла нема.

Суєта ця до чого, тобі друже мій?
Кому серцем ти служиш, кому вірний ти,
Може любиш спиртне ти лайки і плітки.
Може гроші керують тобою завжди?

Коли падати будеш, чи спасе це тебе,
Кому вірно так служиш, чи утішить це все?
Як язик стяжеліє, як потішать плітки,
Коли тіло старіє, як же гроші спасти?

Ти в добро не вкладаєш - тільки тішишся в злі,
Ти закон відкидаєш - копошишся в багні,
Що посієш ти, друже – те і пожнеш,
Може в старості сивій, може й раніше збереш.

В чому ти народився в тому в землю підеш,
На той світ ти нічого, друже не забереш,
Перестань метушитись в пустому гнізді,
Перестань у болоті шукати землі.

І поки ще не пізно, усім серцем кричи:
«Пропадаю я грішний, Ісусе прости» -
І прощення як промінь любові прийде,
Світло й радість у дім тобі принесе.

І шукай Мого слова у церкві Моїй,
Там є вірні сини, що завіт зберегли,
Обігріють, навчать як до Бога прийти,
Віру в серці носити і надію нести!»

Поділитися:
[+]
Сподобалось
8

Додати коментар


Захисний код
Оновити