Можливо з дитинства, чи в юні літа,
Шукала й шукає вже в зрілі літа
Моя одинока в цім світі душа,,
Споріднену душу. Духовне життя.
Духовного друга, що все відчува,
Думки через погляд читав би й чита,
Де все зрозуміло. І серце співа
Невже це можливо? Невже не мара?
Чека довгі роки, скоро строк відбуття.
Невже на цім світі ця зустріч мина?
Невже не здійсниться? О, Боже! Як жаль.
На старості років дарунок цей дай.
Серця щоб співали, щоб в Небо - зліта!
Спорідненні душі - Любові сім я.