Ці дні важкі, вони такі нелегкі,
Ми в морі плаваємо, під назвою життя.
Так часто тонемо у тому морі,
Коли заглиблюємося і без вороття.

Ми тонемо у тих думках постійно,
Та іноді так хочемо втекти,
Втекти від себе хочемо щоденно,
Та чи зможемо це ми?

Я буду бігти, й буду я тікати,
Я намагатимусь від себе утекти.
Свої думки я буду проганяти,
Бо оселилися й не хочуть далі йти.

Я буду бігти, та хіба тут сенс є?
Чи зможу я далеко утекти,
І якби не старалася не вийде,
Хоч з сили вибийся, й біжи-біжи.

Ти не втечеш, ти чуєш ти не зможеш,
Від себе неможливо утекти.
Та спокій вічний є в Ісуса,
Який сьогодні можеш ти знайти.

Біжи до Нього хутко-хутко,
Він так чекає на тебе,
Віддай Йому всі свої муки,
Хоч як же сильно і шкребе.

І хоч вітри у скронях свищуть,
І хвилі б'ють у береги,
Я є спокійна в морі світу,
Бо поруч Господи є ти.

23.02.2024
©Darina Gelich