У серці буря, вітер навиває, Шалений присмак болю у душі. Вже рани на колінах не щіпають, Коли у серці дірка, на межі.
І в скронях загуло сигнал тривоги, О Боже мій, коли вже той відбій. Я хочу Боже, хочу так додому, Де зможу віднайти душі спокій.
- Де серце відпочине? - На колінах. В молитві, що злітає до небес, Те серце, що розбите у руїнах,
Отець відродить, дасть тобі вінець. Він не втомився лікувать від болю, І не байдужа є для Нього ти, У Нього все є під контролем,
Тож не хвилюйся, віруй і живи Не намагайся все порядкувати, Дозволь Христу тебе зцілить, Не упирайся, дозволь допомагати,
У Нього сили є, щоб підкріпить, У Нього є, ти чуєш? Він все бачить, Він тут з'явився, щоб з тобою жить, Він тут з Тобою, разом плаче, Він тут, Він бачить й знає, що болить.
Час не лікує, з часом вчишся жити, З постійним горем в змореній душі. Та Бог у силі душу відновити, Що плакати навчилась у тиші.
Взлетить душа, хоч крила є підбиті, Молитва підіймала й не таких. Лиш вірити потрібно і молитись, Й зусилля докладати, щоб здійнятись ввись.
Ти сильна є, коли Господь в тобі, Ти сильна є, коли Господь з тобою. І хоч пройдеш нелегкі сірі дні, Він поруч буде у години бою.
І навіть, якщо люди не збагнули, Незрозуміли серця твого біль. Якщо розчарування захлиснули, Бог не насипить на рану твою сіль.
Все добре буде, бо настане час, Пройдеш з Христом ці важкі битви, І засіяє щастя у очах, І вдячністю наповняться молитви.
Та поки час нелегкий у житті, І вітер у душі все навіває, Ти за Ісусом слідом лиш іди, Тримайся міцно, я тебе благаю,
В Ісуса спокій серця віднайди, Які б житті не були перешкоди, Господь дасть сили, щоб усе пройти, У вічності чекають нагороди.
Він вчить тебе ходити по воді, Тримаючись за Нього не потонеш. Він поруч буде навіть у вогні, Лише довірся Батьку, вірна доню.