Втопившись у Слові я перед престолом навколішки впала.
Я чула: “Господь Вседержитель панує! Радіймо і слава Йому!”
“Свят, свят, алілуя, амінь,” - я зо старцями тихо шептала.
“Весілля бо Агнця настало, - сказав мені Ангол, - поглянь на жону.”

Я очі відкрила. О, Боже, я ледве вмістила...
Такого не бачило око і вухо не чуло моє...
Ісуса жона в чистім білім вісоні світилась,
А Небо у Славі Отця у тріумфі палало живе.

О, Царю святих! Сяє Небо в весільнім убранстві.
На зустріч Тобі йде у світлім вісоні жона.
Блаженні покликані хто на весільну вечерю до Агнця.
Блаженна жона - Твоя Церква.  Це Божі слова.

А світлий вісон – то є праведність Божих святих.
Мої дорогі, я ще й досі там з ними стою.
Я вдячна безмежно Творцю, що була серед них,
Що бачила все те Святе, наче вас, наяву.

Освячуймось, любі, бо скоро наш Агнець гряде!
Святі і безгрішні прийдуть на весілля до Нього.
Як п’ять нерозумних тих дів від весільних дверей,
Щоб вам не вернутись. Наповнюйтесь Духом Святого...
Амінь.