Виходь, народ Мій, з того світу,
Виходь із марноти, виходь з гріха.
Рівняй стежки Господні, бо вже скоро
Гряду. І чи знайду готових Я?

Виходь, о Мій народе непокірний!
Ще доки буду Я благать тебе?
Чи буду вас, як Лота, виводити?
Виходь із світу й не оглядайся вже.

Виходьте, діти, вже назустріч Богу.
Всю марноту й земне все залишіть.
Живіть ви так, ніби останню днину,
Молитву щиру в небо піднесіть.

Виходь, народ, із марноти світської
Й не оглядайся ти уже назад.
Дивись у небо, серцем линь до Бога,
Духом Святим молись у кожний час.

О мій народ, чому ти такий впертий?
Чому так держишся ти міцно за сміття?
Ти залиши усе й біжи до Бога,
Щоби могла спастись твоя душа.

О діти ви Мої, сьогодні ще благаю,
Дивіться в Моє Слово і побачте ви,
Що вже нема часу вам всім дрімати.
О діти, будьте мудрими дітьми.

Як прийду, заберу тільки готових
Дітей своїх, що вірними були.
Заберу тих, що в світі не дрімали,
Але рівняли перед Господом стежки.