Як часто ти підводиш очі в небо,
Як часто кличеш Господа свого,
Щоб допоміг, щоб прихилився Він до тебе…
Так прагнеш милості Його.

Ти віриш в те, що Бог тебе почує,
І, що прийде Він у потрібний час,
Розбите серце ніжно полікує,
І на додачу миру тобі дасть.

Ти встанеш і підеш, щасливий,
Як і раніш продовжиться життя,
І пам'ятатимеш, що день той особливий,
Коли Господь приймає каяття.