Часу швидкоплинною рікою
Наші дні спішать без вороття,
Рік за роком забира з собою,
З вічністю зближаючи життя.

Скільки їх лишилось ще, не знаєм.
Цю мандрівку спланував Творець.
Ми лиш вірою за небокраєм
Бачим славний днів своїх кінець.

Тож прямуймо до мети щоденно,
Не втрачаймо віри ні на мить.
Не даваймо клопотам буденним
Її вогник в серці загасить.

Нехай наші всі земні бажання
Будуть прагненням до чистоти,
І частіше хай звучить прохання
У молитві:"Господи, прости!"

А коли сльоза затьмарить очі,
І тривога сеце обів'є,
Знаймо, що в Ісусі й серед ночі
Є надія і спасіння є.

Тож черпаймо силу та натхнення
З джерела, що б'є ключем живим
Із Голгофи, де любов й прощення
Бог дарує спрагненим усім.

День за днем спливають наші роки,
І дитинство старість підганя.
Так спрямовуймо життєві кроки,
Щоби вічність бачити щодня.

Щоб щоденно ми були готові
Перейти туди, за небокрай,
Де всім вірним Спас одежі нові
Одягне й введе у Вічний Край.