Відчинені двері... За ними маячить
Незвіданий нами майбутнього світ.
Що нас там чекає? Удача? Невдача?
Чи горе падіння, чи успіху зліт?

Майбутнє – як поле. Ідем, поспішаєм,
Заглянути хочем за обрій скоріш.
Та вітер в обличчя іти заважає.
І часом здається – на місті стоїш.

Доріг так багато! Стоїш, як у казці.
І вибрати маєш одну з багатьох.
Праворуч? Ліворуч? А котра до щастя?
Нехай нам поможе у виборі Бог.

О дай нам, Господь, покладатись на Тебе.
Земними дорогами Сам нас веди.
Крізь морок – до світла, крізь терни – до неба,
В оселі Твої поможи нам ввійти!