Нам часто буває не легко в житті
Турботи щоденні на нас налягають.
Ми дбаєм про все : про сім’ю і про дім,
Та про Бога , чомусь, ми завжди забуваєм.

Вистачає часу щоб когось обсудити,
Щось з’їсти смачненьке і чимось запити…
-А Господа нащо дарма турбувати,
Вже пізно і я хочу спати…

Кажу це усе я спершу до себе,
А може й себе хтось впізнав в цих словах?
За що я подяку складаю для Тебе,
Що очі відкрив Ти для мене в цей час.

Тепер я щодня знаходжу хвилинку
Щоб з Господом знову розмову почать,
Бо в морі турбот і проблем цього миру
Без Ісуса почнем потопать…