НАРЕЧЕНА

Мені приснився сон. Було все, як насправді:
Я - наречена, й маю стати під вінець.
На голову - фата, вдягнула біле плаття...
Як-небудь, з поспіхом робила я усе.

Ось в дзеркало вдивляюсь, як в картину.
Та що це? Де ж поділась білизна?
Вінчальне плаття вкрилось...сірим пилом,
І з голови обсунулась фата...

Невже це - я? На серці важко стало...
Стривожено заплакала в ту мить.
Ні, я такою під вінець не стану.
Що скаже мій улюблений жених?

Пригадую, як ми зустрілись вперше:
Душа від щастя, наче квітка, розцвіла,
Приготувала кращу я одежу,
Йому одному серце віддала.

Що ж сталося зі мною? Що змінилось?
Чому так занехаяла вбрання?
Ось на годиннику дванадцяту пробило...
І гірко плакала тоді душа моя.

А серце з відчаю забилося частіше,
Був час приготуватись до вінця.
Але знаходила я справи важливіші,
І в дзеркалі не бачила ...лиця.

...Прокинулась,і чую: Бог говорить
До серця мого в цей ранковий час:
"Чому зівяли паростки любові,
І ревності вогонь в душі погас?

Я - твій Жених, а ти є Наречена,
І скоро зустріч буде в небесах.
Для тебе нині ще даю знамена,
Не будь недбала в діях і словах.

В Крові Моїй знов вибіли одежу,
Поправ світильник, і за Мною йди.
І памятай, що на шляху є межі,
Обачна будь, їх не переступи.

Пильнуй, молись, проси у Мене сили,
І Моїм Словом дорожи в житті.
Воно, як дзеркало, покаже і відкриє,
Яка одежа на твоїй душі".

О, Господи, як милістю багата
Твоя любов, незмінна і свята!
Прости, що занедбала свої шати,
Що полонила душу марнота.

Дай памятати, хто я є для Тебе,
І берегти свій одяг в чистоті,
Щоб нареченою ввійти в оселі неба,
І вірною лишитися Тобі.

****************

Мій друже, Бог й до тебе промовляє:
Поправ душі своєї каганець!
Хай серце знов для Господа палає,
Щоб з рук Його отримати вінець.