Посади вербу, бо де вербиця, там чиста водиця (приказка)
========
Посади вербу із молитвою, Посади гінку, може прийметься. Із молитвою - мо' очистяться Наші річеньки скаламучені. Може вляжуться кола смертнії, Потечуть струмки неполинові. І весна сипне цвітом яблуні, Цвітом зустрічі та оновлення У криниченьку, у покинуту, Не забутую, а оплакану. І в густу траву гупне яблукo Не отруєне, не обкурене Смертю тихою, непомітною. Вродять вишні нам рясно-рясненько. Порадіємо зорям ясненьким. Защебечуть ще діти сонячно, Усміхнемося, люди, сонечку. Повернеться дід, сивий, немічний, Щоб померти там, де народжений. І своя земля пухом вляжеться, Проростатиме незабудками. Зашумлять тоді верби радісно. В чисту річеньку роси вдячності Будуть капати з гілок схилених. У спекотний день заховаємось В тінь лелечих крил. Утамуємо Спрагу чистою прохолодою, Як колись діди наші й прадіди. Посади вербу із молитвою, Із молитвою, із гарячою, Покаянних сліз не жаліючи. Може виросте. Може виплачем Ген гріховності, світ руйнуючий, Відбудуємо храм спаплюжений, Златокупольний у душі своїй. Ми молитвою порятуємо Дорогий наш край - він приречений. Нам останній шанс подаровано. Не зневаж його. Богу вічному Наші біди всі доручаючи, Посади вербу із молитвою, Із гарячою - хай приймається.
Коментарі