Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.2 | 12 голосів )
Помирає Ісус на хресті.
Учні - в ступорі, дами - в сльозах.
А довкола їх люди прості
Топлять в крові зневіру і страх.

У обривках розбурханих фраз,
У словах, що летять звідусіль,
Відчувається зло й водночас
Спантеличеність, сумнів і біль.

Не зійшов! Не побив! Не прокляв!
Навіть слова з хреста не зронив!
А недавно ж Він в храмі свистав
Батогом! І погром учинив!

Владний жест і учительський тон.
Хто й коли так сміливо навчав?
То, на Свій лад тлумачив закон,
То, Він хворих в суботу зціляв.

Фарисеям, мов в спеку пожар,
Допікав за святенництва гріх.
І багато хто вірив, що цар,
Син Давидів, прийшов до своїх.

Біг щоденно до Нього народ.
Бо ж, солодкі про волю слова!
Люд шептався про переворот,
Що година ось йде рокова.

Запевняв Він: наблизилось вже
Царство Боже до їхніх країв.
Та не згинуло військо чуже!
Сам зачислений до злодіїв!

Темнота. Гніт загарбників. Збіг
Сподівань і обставин життя -
Користатись цим вправно Він міг.
Там - засудження! Тут - співчуття!

Хтось казав, що кормив і зціляв?!
А ви впевнені у джерелі?
... Голови вже Христос не тримав.
Сохла згустками кров на землі...

-Оправдати надій не зумів!
А про добре вже й згадки нема...
Вверх летять гострі камені слів.
З неба сіється тиша німа...

Шаленіє юрба (веселить,
Мов вино, безпорадність Христа).
Під цькування старійшин кричить:
-Цар Юдейський, зійди із хреста!

Клапті шкіри висять вздовж спини,
Над суглобами плетиво жил...
Той, в Кому не бувало вини,
Через гріх залишився без сил.

І ніхто зрозуміти не зміг,
Що вершилося в них на очах.
-Отче Мій, не врахуй їм цей гріх...
Хто пізнав до кінця Його шлях?

Божий Син помирає від ран.
Тільки так можна тіло спасти.
-Елі! Елі!... Роди християн...
Треба. Варто дорогу пройти...


*********************


Якщо розум в порядних людей
Замінити на адреналін,
То під тиском зневіри й ідей
Стануть люди, немов пластилін.

Хочеш - жертву ліпи, хоч - борця,
Хоч - змішай їх з когортою вбивць.
Поки йтиме етап до кінця,
Буде й Вовк охоронцем у вівць.

У непевні, бурхливі часи,
Мов олива,пролита на жар,
То - підбурювачів голоси
І очей завидющих піар.

Ціль спроможна зріднити чужих
І прогнати братів за кордон.
Доки в людства є право на гріх,
Не відмінить ніхто цей закон:

У свободи фатальна ціна -
Це позбавлення прав і свобод.
Там не буде бар'єром вина,
Де розбестили гордий народ.

Стане Ірод з Пилатом на "ти".
Хоч злочинець Варава, та свій.
Головне тут - уклад зберегти.
Назарет - не колиска месій!

...Раптом темно, мов в північ, в обід.
Трощить скелі старі землетрус...
І замовк переляканий світ,
І "Звершилося!" крикнув Ісус.


Поділитися:
[+]
Сподобалось
6

Коментарі 

 
0 #10 lanak45 10.03.2016 10:26
Повернулася до вірша і переробила його трохи. Надіюсь, що так краще. Дякую усім за поради.
Цитувати
 
 
+1 #9 08.10.2014 03:55
Цитую Dominika:
От люблю я "складні" вірші,ще й так ладно написані.Є в них безмовний заклик до роздуму,доторк до глибини душі.Скучаю за Вашими "складними" віршами.


Дякую, Яно, що скучаєте. Я також скучаю за Вашими. Так хочеться щось Вашого почитати. А мені щось не то що непишеться, але якось не виходить так як хочеться....
Цитувати
 
 
+1 #8 Dominika 07.10.2014 09:39
От люблю я "складні" вірші,ще й так ладно написані.Є в них безмовний заклик до роздуму,доторк до глибини душі.Скучаю за Вашими "складними" віршами.
Цитувати
 
 
+5 #7 27.06.2014 12:41
Так, я згідна: вірш сильний, проникливий, як я їх називаю - "складний". Чекаю на продовження.
Цитувати
 
 
+2 #6 Leleka 15.06.2014 09:15
Дуже гарно, сильно... дуже серьйозно... проймає до глибини душі. Тепер цілий день буде що думати...
Цитувати
 
 
+3 #5 12.06.2014 17:30
Дякую! вам також творчої наснаги та Божих благословінь!
Цитувати
 
 
+3 #4 lanak45 12.06.2014 08:59
Мені хотілося зробити вірш, ніби репортаж з місця події, але не просто задіяти неназваного репортера, а коментатора, що ніби бере інтерв'ю у учасників та свідків події. Тому канву вірша я побудувала у теперешньому недоконаному часі, а от "коментарі" посилають нас у різні часи минулого, тому я використала простий минулий час з часом, який по-англійськи називається Present Perfect Time (по-нашому, це напевно, теперішній доконаний, якщо я не до кінця ще забула граматику). Зверніть увагу на попередні слова: "а довколо їх люди прості топлять в крові зневіру і страх". Тобто, топлять зараз, ще до того, як Христос щось говорив. Топлять в тому числі і тому, що Він дав Себе розп'ясти, не звів з неба ангелів на свій захист, не вразив священників, не зійшов з хреста і т. д. (пам'ятаєте: як вівця Він...) Вірш ніби розгортається і "коментатор/свідки" коментують вибрані моменти. Хоча перший стовбчик іде від імені автора, і плавно переходить на "коментатора". Автор знову вступає із слів: "Голови вже Христос не тримав". Цим віршем я не ставила цілі передати хронологію страждань Христа. Акцент робився на людській трагедії, коли розчарування і зневіра, на фоні вмілого "підстібування" перетворили людей, які недавно бігли юбрами за і перед Христом, в людей, які били Його і плювали в Його обличчя і кричали "Розіпни!". Це трагедія зради, Христа не тільки Юда зрадив; до зради (хай навіть несвідомої) причетні багато Його сучасників. Надіюсь, що я хоч трошки щось прояснила, а не більше заплутала. Коли пробуєш розкласти поезію "на лопатки" якось все незграбно виходить. Благословінь Вам у творчості.
Цитувати
 
 
0 #3 lanak45 12.06.2014 08:41
Дякую, Оксано, за відгук. Я з Вами згідна, що Христос говорив на хресті. Попробую трошки пояснити:
Цитувати
 
 
+1 #2 11.06.2014 19:10
"Навіть слова з хреста не зронив" - не згодна з цими словами. Біблія пише про те, що саме говорив Ісус з хреста.
http://jerelo.info/pasha/slova-z-hresta.htm
Цитувати
 
 
+2 #1 lanak45 08.06.2014 03:35
Поставила обидві частині разом, щоб було легше читати. Якщо дозволить Господь, буде продовження.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити