В КОГОСЬ ЖНИВА ?
Ось знов жнива , увімліває літо
Свій серпень серп вже вивів на поля
На радість трударю достигло жито
А в когось ще - не орана рілля …
Не всі ще бурьяни із поля зжаті
Та чи йому на те , відмірить Господь час ?
Земні літа - ви в Божій благодаті
Хто ще ціну не склав їй , хто із нас ?
Господній дар , хвилини , дні , години
О як комусь їх так не вистача ?
Остались у Ван Гох , нескінчені картини
Його дочасно згасла враз свіча
Ось соло не закінчивши на сцені
Пішов з життя кумир людей Ван Блюз
Ні слава , почесті , ні папірці зелені
Не зняли із нього смертельний груз
О дні життя ! - ви як коротке літо
Туман осінній ось вже зляже на поля
Здається вчора - зеленіло жито
Та вже зима привиділась здаля
Життя - коротка пісня журавлинна
Що вирвалась із піднебесних хмар
Комусь приторна , а комусь полинна
Та всім дочасна як над морем пар
Не повернуть її , у часі , не здогнати
Не взять її сумну до своїх рук
Як пташку вільну нам не упіймати
Так той журливий її в небі звук
Один лиш раз життя земне ми маєм
Один лиш раз на ноги зіпялись
Один лиш раз ми весняним розмаєм
У цім житті - короткім розлились
Один лиш раз в дитинство тихо входим
Хоч згадуєм його усе життя
Ми кладку юностіі так швидко переходим
А далі зрілість , старість … - майбуття
Життя воно не безкінечна нива
Останній крок , а там , Господь спита
Зерно твоє , життя твого , де жниво ,
За ті що дав Я на землі літа … ?
Сльозами не омить земную втрату
І не вернуть когорту земних днів
Якщо ми хліб не розділяли з братом
Ми заслужили похвалу , чи гнів ?
Якщо ми ворога , прощати не уміли
А в серці тамували скритий гнів
Чи ж Отче – Наш , проказувать ми сміли
Заучно вивчивши , ту низку добрих слів ?
Якщо ми сироту вдову , не знали
А лиш свою ласкали ніжно плоть
І прихід в світ лиш свій ми зустрічали
Чи не спита із нас , за це , Господь
Якщо ми про спасіння не сказали
Тому хто близько , про той з Неба Хліб
То ми талант свій в землю закопали
Ми Богу не принесли добрий сніп
Життя земне - це наше з вами поле
І від весняних , до осінніх днів
Орати й сіяти добро у свою долю
Господь як Батько , всім нам заповів
Не закопать , і не згубить , не втратитить
Хай збереже від цього Господь нас
Великий дар , що не втрачає вартість
Що носить назву - наш життєвий час !
Огляньмось навкруги - жнива сьогодні
О як збіліли вже Землі поля
Як близько вже до нас той день Господній
Коли пожата буде вся Земля.
Під серп Господній ляжуть всі народи
Не дай Господь , щоб потерпів , хтось з нас
Цінуймо ми , як Неба нагороду
Цінуймо ділом - Богом данний Час !
Липень 2020 р .
Поділитися: