Сиділи каліки, просили подайте Чи хліба, чи лепту, чи щось там на свитку. Той кинув монетку. Той - "Не заважайте!" Та ще й машинально пощупав калитку.
Сиділи каліки. Роками сиділи. Давно до них звикли місцеві віряни. На них милосердю дітей своїх вчили Прихильні до жертвенності громадяни.
Були там без рук, і без ніг, і без сили. Свої в них закони. Своє у них братство. Одні з доброти ще й новеньких учили, А інші для себе збирали "багатство".
Траплялись між ними філософи сиві. Вони заслужили права говорити. Й резонно звучали слова співчутливі: Змирися з речами яких не змінити.
Змирися. . . Змирися. . . - підхвачував вітер І вихором ніс їх по сходинках храму. Що є то вже є. . . Можна скніти чи жити Й тобі коли зроду не ходиш ногами.
Був день у історії Єрусалиму: Каліка, апостоли, Красні ворота. . . Хмаринка надії в очах ледь вловима, А в інших очах - співчуття і турбота.
-Вставай та ходи! і зірвавсь бідолага. Підскакував в храмі та Господа славив. А зверхність мирян і бундючих зневага? їх жах, наче блискавка одяг, розплавив!
І каявсь народ приголомшений дивом. Єпохи підхоплювали естафету, Писали в історію чуда курсивом: Во І'мя Ісуса Христа з Назарету!
Я Вас дуже прошу,не переймайтеся. Це не головне.Зараз дуже важливо,щоб у Вас все було добре..Хай збереже Господь від усякого лиха.А вірші у Вас справді дуже гарні.
Домініко, дякую за відгук і теплі слова. Зараз сиджу в лікарні і чекаю поки закінчиться операція одного з членів сім'ї. Нічого надсерйозного, але загальна анестезія має риск.
Я винувата перед вами. Ви знаєте за що. Ще трошки і надіюсь що справлюся.
Дякую, Юліє, за відгук. Приємно знову зустрітися на сайті. Дякую за підказку. Вже виправила помилку. Смішно, довго не могла побачити її навіть після Вашої підказки.
Світлано, як приємно знову почути ваш голос. Написано гарно, як завжди. Тільки в останній строфі ви, мабуть, мали на увазі епохи (Епохи підхоплювали естафету)?
Коментарі
Я винувата перед вами. Ви знаєте за що. Ще трошки і надіюсь що справлюся.