Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 3.0 | 7 голосів )
Заснув у діда в бороді.

Ген-ген за лісом дід живе...
нема вже діда та й село,
яке як рай мені було,
безлюдне стало ,і пусте...
Колодязь раною з землі
Дихнув зажурено мені ,
Поріс травою ,висох ,щез.
А я ж ту воду так любив,
Бо довго корбу ту крутив …

Знов дід у спогадах воскрес…
Заснув у нього в бороді ,
І добре так було мені ,
Як вже ніколи тут не буде.,
Як вже ніколи не піду ,
До лісу ,й там собі знайду ,
що розгубив по світу всюди…
Якби міг плакати ,заплакав …
Стою вкопаний як криниця ,
Немає сліз ,нема водиці ,
Слова ковтнув сказати з ляку…
І так намріялось мені ,
сховатись знов у бороді ,
заснуть й проснутись де святі,
і Білий Вершник на коні…

Поділитися:
[+]
Сподобалось
5

Додати коментар


Захисний код
Оновити