Наше життя-це просто школа,
Де навчання призначене на цілий вік.
І ми йдемо давно відомим колом,
Дитинство,юність,зрілість,старість-зник.

Всі наші успіхи,всі злети і падіння,
Давно відносні,їх визначає мода й час.
Найважливіше-це отримати спасіння,
Оцінки ставлять нам на небесах.

Невпинно йдуть літа і поспішає та людина,
Турботи,заробіток,хліб та сіль.
Але спинитись варто і хоча б годину,
Подумати,а що я сію?

Що виросло з мого насіння,
Той добрий плід чи кукіль при дорозі?
І чи отримав дух мій розуміння,
Закінчуючи школу,на вічності порозі?